Наступного дня після Полтавської битви, цар Петро I наказав вирити дві могили: одну для загиблих офіцерів і одну для солдатів. У присутності усіх військ була відслужена панахида, а після поховання, над могилою, був насипаний великий пагорб. За легендою, російський цар власноруч встановив на його вершині дерев'яний хрест iз написом: "Воины благочестивые, за благочестiе кровiю вънчавшiеся, лъта отъ воплощенiя Бога-Слова 1709, iюня 27 дня". У 1828 році, при генерал-губернаторі М.Г.Репніні ветхий хрест був замінено новим, а в 1856 році на могилі був встановлений хрест, оббитий залізом, і зроблені дерев'яні сходи. У 1894 році, за проектом архітектора Миколи Ніконова, майстер Андрій Барінов спорудив новий монумент у вигляді хреста з світло-сірого граніту висотою 7,5 метрів і вагою близько 1000 пудів, встановленого на постаменті. На східній стороні постаменту зроблений напис: "Погребены: бригадир Феленгеймъ, полковники Нечаевъ и Ловъ, подполковник Козловъ, маiоры Кропотовъ, Ерстъ и Гельт, обер-офицеровъ сорокъ пять, капраловъ и рядовыхъ тысяча двъсти девяносто три, всего погребено 1345 человък". З боку церкви Св. Сампсонiя для пiдйому на монумент були збудовані гранiтнi сходи. На арцi сходiв викарбувано напис: "Сооруженъ въ 1894 году, при державъ Благочестивъейшаго Государя Императора Александра III, распоряженiем святъйшаго правительствующаго синода, при святительствъ преосвященного Иларiона, єпископа Полтавскаго и Переяславскаго, иждивенiем тайного советника Йосифа Степановича Судiенко, оставившаго денежный капиталъ на увъковъченiе великого событiя спасительной Полтавской побъды. - Исполненъ въ С.-Петербургъ по проекту и наблюденiемъ архитектора Н.Никонова мастером А.Бариновым". Могильний пагорб оточений гранітним цоколем, на якому встановлені гранітні тумби, з'єднані ланцюгами. Пам'ятник був відкритий та освячений 11 вересня 1895 року. Однак незабаром виявилося, що гранітний хрест почав просідати. У 1906 році було прийняте рішення відкрити могилу, зміцнити фундамент і побудувати на ньому новий монумент у виді могильного кургану з невеликою могильною церквою Св. Петра і Павла усередині. Будівництво було закінчено до 1909 року, коли відзначалося 200-річчя Полтавської битви.