Олександр Данилович Меншиков (1673-1729) - російський державний і військовий діяч, граф (1702р.), князь (1707р.), генералісимус (1727г.). Син придворного конюха. З 1686р. денщик Петра I. Відданість і старанність, неабиякі військові і адміністративні здібності висунули Меншикова до найбільш близьких сподвижників Петра I. Меншиков супроводжував його у в Азовських походах (1695-1696рр.), у Великому посольстві (1697-1698рр.). 1703р. призначений губернатором Інгерманландії (пізніше - Санкт-Петербургської губернії), керував будівництвом Санкт-Петербургу, Кронштадту, корабельних верфей на річках Нева і Свірь. Під час Північної війни 1700-1721рр. Меншиков командував великими силами піхоти і кінноти, відзначився під час осади і штурму фортець, виявляючи хоробрість і холоднокровність. Переміг шведів 18 жовтня 1706р. у битві поблизу Калишу, 2 листопаду 1708р. захопив гетьманську столицю Батурін, після чого віддав наказ про знищення усього населення міста. 7 травня 1709р. провів успішну наступальну операцію біля села Опішного. У Полтавській битві (27 червня 1709р.) Меншиков, командуючи лівим флангом, робив корпус генерала Росса, що зумовило перемогу російських військ. 30 червня 1709р. примусив шведів, що відступали до Дніпра, до капітуляції. Впродовж 1709-1713рр. командував російськими військами у Польщі, Курляндії, Померанії і Гольштейні. З 1714р. керував відвойованими у шведів землями, що увійшли до складу Російської держави (Прибалтика, Іжорська земля), відав збиранням державних доходів. Під час від’їздів Петра I Олександр Меншиков очолював управління державою. Впродовж 1718-1724рр. і 1726-1727рр. він займав посаду президента Військової колегії. Меншиков відрізнявся надмірним користолюбством і пихою. Після смерті Петра I, спираючись на гвардію, 28 січня 1725р. звів на престол Катерину I і став фактичним правителем Росії. 25 травня 1727р. заручив свою доньку Марію з онуком Петра I - Петром II. Але ворожі до Меншикова представники старої аристократії - князі Голіцини і Долгорукі зуміли вплинути на Петра II таким чином, що 8 вересня 1727р. Меншиков був звинувачений у державній зраді, розкраданні державної скарбниці і засланий разом із родиною до Березова, де він помер 12 листопада 1729р. Було конфісковано усе його майно: 90 тисяч кріпаків, 6 міст, маєтки у Росії, Польщі, Прусії і Австрії, 5 млн. рублів золотом готівкою і 9 млн. у англійських і голландських банках.