У Полтавській битві втрати шведської армії становили за різними оцінками від 6 до 7 тисяч чоловік. Було відомо, що загиблі шведи були нашвидку поховані переважно у рівчаках та болотистих низинах. Кілька полонених шведських священиків відслужили заупокійні меси по загиблих співвітчизниках.
  Як знак визнання мужності та відваги воїнів Карла XII, напередодні святкування 200-ліття Полтавської битви було прийнято рішення щодо спорудження пам'ятника на честь загиблих шведів. Активну участь у створенні пам'ятника брав генерал від кавалерії, барон Олександр Олександрович Більдерлінг, відомий не лише своїми фундаментальними працями з військової історії, але й численними пам'ятниками, серед яких пам'ятник коменданту фортеці Полтава полковнику Олексію Келіну, пам'ятники мандрівнику і природодосліднику Миколі Пржевальському в м.Пржевальську і Санкт Петербурзі, пам'ятник адміралу Павлу Нахімову в Севастополі.
  Кошти на будівництво пам'ятника були виділені урядом Російської імперії. Його встановили на тому місці, де на другому етапі битви знаходився правий фланг шведської армії. Роботами з будівництва пам'ятника керував інженер-підполковник Георгій Лагоріо. Він також відповідав за облаштування військових таборів для частин, що прибули до Полтави, за встановлення бетонних монументів на місті колишніх редутів і будівництво гостьових трибун.
  Пам'ятник шведам від росіян являє собою гранітну зрізану піраміду з встановленим на її вершині хрестом. Висота пам'ятника - близько 9 метрів. На бронзовій дошці зроблений напис шведською і російською мовами: "Вічна пам'ять хоробрим шведським воїнам, що полягли в бою під Полтавою 27 червня 1709р." Навколо пам'ятника встановлені стовпчики, з'єднані між собою ланцюгами. Фотографія пам'ятника, зроблена в день його урочистого відкриття, була надрукована в журналі "Огонек".