Борис Петрович Шереметєв (1652-1719) - військовий діяч, дипломат. Народився у старовинній боярській родині. З 13 років був призначений кімнатним стольником. 1682р. отримав боярський титул, Проявив себе на військовій і дипломатичній службах. 1686р. приймав участь у підписанні угоди про "Довічний мир" у Москві з Річчю Посполитою, а потім очолив посольство, що його надіслали до Варшави для ратифікації підписаної угоди. Повернувшись до Росії, Шереметєв прийняв під своє командування війська у Білгороді і Севську, що охороняли кордони держави від набігів кримських татар. Перебування далеко від Москви дозволило Шереметєву не брати участі у боротьбі за владу між царівною Софією та Петром I. 1695р. він приймав участь у першому Азовському поході Петра I. Впродовж 1697-1699рр. Шереметєв здійснив подорож до Західній Європі, виконуючи дипломатичні доручення Петра I. Під час Північної війни 1700-1721рр. проявив себе обережним, поміркованим але талановитим полководцем, який заслужив довіру Петра I. Після поразки під Нарвою (1700) Шереметєв був направлений до Східної Прибалтики. 1701р. поблизу мизи Ерестфер Шереметєв наніс шведам поразку, за що був нагороджений орденом Андрія Первозваного і званням генерал-фельдмаршала. 1702р. Шереметєв переміг шведів поблизу селища Гуммельсгоф, 1703р. захопив міста Вольмар, Марієнбург і Нотебург, перейменований на Шлісельбург; 1704р. оволодів містом Дерпт. За придушення заколоту стрільців у Астрахані 1705-1706рр. Шереметєв першим у Росії отримав графський титул. У Полтавській битві 27 червня 1709р. він командував піхотою російської армії. 1709-1710рр. після облоги узяв Ригу і, відсвяткувавши перемогу, був відправлений у невдалий для російської армії Прутський похід. 1712р. Шереметєв оголосив Петру I про своє бажання постригтися в монахи Києво-Печерської лаври, втім отримав відмову. 1715р. Шереметєв був призначений командуючим російським експедиційним корпусом у Померанії і Мекленбурзі для спільних дій разом із прусським королем проти шведів. 1717р. він повернувся до Москви і після важкої хвороби помер. У своєму заповіті Шереметєв просив поховати його у Києво-Печерській лаврі, але Петро I наказав поховати Шереметєва у Александро-Невській лаврі у Санкт Петербурзі.