Пам'ятник Слави є однією з визначних пам'яток центральної частини Полтави. Він був встановлений на місці, де після Полтавської битви 27 червня 1709 року відбулася зустріч царя Петра I з гарнізоном фортеці і цивільним населенням Полтави. Напередодні зустрічі на цьому місці було споруджено тріумфальну арку. Ідея створення пам'ятника належала губернському архітектору Михайлу Амвросимову. Деякі зміни в проекті пам'ятника були зроблені відомим архітектором французького походження Тома де Томоном (1759-1813). Для будівництва пам'ятника було зібрано близько 135000 карбованців, гроші на відливку орла і бронзових прикрас були виділені царем Олександром I. Квадратний п'єдестал пам'ятника був виконаний у формі фортеці, а чавунна огорожа - у вигляді мечів, закріплених вістрями вниз. Чавунна колона була відлита на Луганському чавунно-ливарному заводі, а бронзові деталі п'єдесталу - у Санкт Петербурзі. У п'єдестал пам'ятника було вмонтовано 18 24-фунтових гармат, що знаходилися в бастіонах фортець Полтави і Переволочної. Світло-сірий граніт для пам'ятника добували на каменоломні поблизу м. Кременчука. Монумент увінчаний позолоченим орлом, що тримає у своїх пазурах стріли війни, спрямовані у бік поля Полтавської битви, а в дзьобі - лавровий вінок. Пам'ятник був відкритий 27 липня 1811 року, хоча спочатку планувалося відкрити його в 1809 році до 100-річчя битви. У 1852 році навколо пам'ятника був закладений парк , що є зразком садово-паркового мистецтва. Пізніше поруч із пам'ятником проклали кільцеву дорогу, а сам парк обнесли чавунною огорожею. На початку XIX ст., коли Полтава стала губернським містом, навколо площі був побудований комплекс адміністративних будинків у класичному стилі за проектом видатного російського архітектора А. Захарова.